правовой интернет-сайт

ВАС обязал ВСЮ безотлагательно рассмотреть просьбу судьи об отставке. В то же время Совет планирует оставить его без должности по другим основаниям

Первым судьей с кассационной инстанции, которого обновленный состав ВСЮ уволит за нарушение присяги, может стать Станислав Мирошниченко из Высшего хозяйственного суда. Законник уже полгода как подал заявление об отставке, а Высший административный суд даже обязал Совет безотлагательно его рассмотреть. Однако, похоже, в коллегиальном органе попытаются от этих требований уклониться. Дисциплинарная секция ВСЮ уже сделала для этого первый шаг.

Збір ціною посади?

Зі зверненням щодо неправомірних дій з боку судді С.Мирошниченка до ВРЮ звернулася Хмельницька міська рада, а також кілька народних депутатів. Законника звинувачували в тому, що, отримавши касаційну скаргу стосовно оренди земельної ділянки площею понад 57000 м2, він повернув її скаржнику, хоча, на думку останнього, не мав для цього підстав.

У рішенні було вказано, що відповідно до п.4 ч.1 ст.1113 Господарського процесуального кодексу скарга не приймається до розгляду, якщо до неї не додано документів, що підтверджують сплату судового збору «у встановлених порядку і розмірі». Відповідно ж до положення п.14 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції від 22.04.93 №15 (на той час цю інструкцію слід було брати до уваги відповідно до інформаційного листа ВГС) при переказуванні судового збору з рахунку платника подається останній примірник платіжного доручення з написом кредитної установи про те, яка сума надійшла до бюджету. Крім цього, такий напис має скріплюватися «першим і другим підписами посадових осіб і відтиском печатки кредитної установи з відміткою про дату виконання платіжного доручення», — зазначалось у рішенні.

Разом з тим, як наголосив член Ради Олексій Маловацький, відповідно до тієї ж інструкції «відсутність відповідних реквізитів не є підставою для повернення позовної заяви, оскільки платіжне доручення вважається достатнім доказом сплати державного мита, якщо воно не повернуте Державним казначейством». Так само і жоден законодавчий акт, підкреслив доповідач, не містив імперативної вимоги щодо необхідності отримання відмітки про зарахування в дохід держави судового збору на день звернення.

Відмова за відмовою

Ще більше ускладнили ситуацію із С.Мирошниченком слова представниці Хмельницької міськради Лілії Демчук. Вона повідомила, що на поданій до суду платіжці було зазначено суму, а також стояли підписи посадовців і печатка. Водночас відмова була мотивована тим, що цей напис було зроблено працівниками Держказначейства в м.Хмельницькому, яке переказувало гроші. Суддя ж указав, що це мали зробити в Києві.

Хоча в міськраді були переконані, що суд не правий, його вимогу виконали. Дочекавшись письмового підтвердження від столичного казначейства, представники органу місцевого самоврядування знову звернулись до ВГС та попросили поновити строк касаційного оскарження. Однак отримали відмову. Той самий результат отримали й кілька наступних звернень. При цьому, як відзначила Л.Демчук, кожного разу матеріали потрапляли до С.Мирошниченка, що, на її думку, виглядало «дивним». Саме тому й скаржитися в органі самоврядування вирішили саме на нього, адже інші члени колегії змінювались.

«Нам просто не хотіли дати доступ до правосуддя», — наголосила Л.Демчук. До того ж, на її переконання, якби скаргу все ж розглянули, то законники мали б її задовольнити. Так уже склалася судова практика. До справи долучилась навіть прокуратура, яка звернулась до ВГС з тією ж касаційною скаргою. І знову головуючим у колегії, яка її розглядала, був С.Мирошниченко. Цього разу матеріали повернули  через неправильно вказаний поштовий індекс позивача.

Сам С.Мирошниченко на засідання секції не з’явився. Проте його інтереси представляв адвокат Валерій Кострюков. Він наголосив, що суди досить часто повертали скарги через формальні порушення в документах щодо сплати судового збору. А те, чи подовжувати строк оскарження, суддя має вирішувати самостійно.

За крок від відставки

Основні ж аргументи захисника полягали в тому, що дисциплінарне провадження взагалі має бути закрите, адже сплинув строк для притягнення до відповідальності. Яким чином ВРЮ не трактувала б закон, але перевищити 3 роки цей період не може в жодному разі.

На це контраргументи знайшлися в О.Маловацького. Він звернув увагу, що до цього терміну не входить час перебування судді у відпустці або період тимчасової непрацездатності. Суддя ж із червня 2012 до листопада 2015 р. не перебував на роботі із цих підстав понад 500 днів, а з 12 лютого цього року взагалі не з’явився на роботі жодного разу, оскільки був на лікарняному або у відпустці. Як наслідок, до відповідальності він все ще може бути притягнутий, наголосив член ВРЮ.

Також представник судді звернув увагу на той факт, що ще на початку квітня С.Мирошниченко подав до ВРЮ заяву про відставку. Розглянути її члени колегіального органу мали б упродовж місяця. Оскільки ж цього не зроблено, він вирішив звернутись до ВАС, який у листопаді визнав протиправною бездіяльність Ради і зобов’язав її невідкладно розглянути заяву.

Крім цього, В.Кострюков наголосив, що законодавство не передбачає можливості зупинення розгляду заяви про відставку, якщо стосовно судді є незавершене дисциплінарне провадження, а тим більше нерозглянута скарга. Адвокат переконаний, що через затримку в розгляді заяви складається ситуація, подібна до тієї, коли громадянин подає заяву про звільнення з підприємства, а роботодавець каже, що ще півроку подивиться, як той працюватиме, чи не виявляться якісь провинності, й лише потім вирішить, на якій підставі звільнити працівника. До того ж, підкреслив адвокат, ВРЮ відкрила провадження після того, як своє рішення ухвалив ВАС.

У свою чергу члени колегіального органу звернули увагу на той факт, що законної сили вердикт суду набув лише 26 листопада — через 9 днів після відкриття провадження. Таким чином, Рада від виконання рішення ВАС не ухилялася.

Член ВРЮ Вадим Беляневич поцікавився у В.Кострюкова, яким саме чином Рада має забезпечити «невідкладність» розгляду заяви С.Мирошниченка й чи потрібно проводити позачергове засідання. Захисник відповів, що, на його думку, потреби в цьому немає. Достатньо розглянути матеріали на найближчому із запланованих засідань.

Обговоривши аргументи сторін у нарадчій кімнаті, секція все ж вирішила рекомендувати ВРЮ внести до парламенту подання про звільнення С.Мирошниченка за порушення присяги. Проте й проігнорувати позицію ВАС члени Ради навряд чи зможуть. Не виключено, що вони спробують формально зробити «все від них залежне», аби виконати вердикт суду, але на практиці застосують до законника санкцію.

У цьому членам колегіального органу може допомогти необхідність спершу вивчити заяву про відставку на засіданні секції з питань призначення суддів на посади та звільнення їх з посад. І лише після цього її можна буде винести на засідання самої Ради. Таким чином ВРЮ дещо відтягне виконання рішення суду, а тим часом матиме можливість розглянути рекомендацію про звільнення за порушення присяги. Водночас С.Мирошниченко матиме право пропустити перший розгляд скарги з «поважних причин», і Раді відповідно до її правил доведеться перенести винесення вердикту.

Основним же «козирем» ВРЮ може стати оскарження рішення ВАС. В.Кострюков зізнався, що йому невідомо, чи було це зроблено Радою, але це не означає, що в органі не пішли на такий крок. Доки ж триватиме процедура, колегіальний орган матиме достатньо часу для того, щоб винести будь-яке рішення.