правовой интернет-сайт

В Высшем совете правосудия размышляют над увольнением за дисциплинарный проступок судьи, который год провел в зоне АТО

Исходя из предыдущей практики Высшего совета юстиции, можем сказать: есть большая вероятность, что судья, который нарушил права граждан во время избрания мер пресечений, будет уволен. Вместе с тем покамест члены коллегиального органа решили взять паузу, чтобы выяснить, уравновешиваются ли те его поступки последующими заслугами.

Масштабне затримання

Разом з початком роботи дисциплінарних палат ВРП відновився розгляд скарг на суддів, які слухали справи стосовно учасників масових акцій протесту взимку 2013—2014 рр. Нагадаємо, що певний час скарги на таких служителів Феміди приймала Тимчасова спеціальна комісія з перевірки суддів судів загальної юрисдикції. Після припинення її діяльності ці матеріали передали до ВРЮ. Тепер вони перейшли в спадщину ВРП.

Відповідно ж до правил роботи Ради всі дисциплінарні провадження спершу мають розглядати дисциплінарні палати і, якщо її члени вирішать, що для звільнення немає підстав, можуть самостійно ухвалювати відповідні рішення. А ось звільнити законника за дисциплінарний проступок може виключно ВРП.

Внести до Ради подання про звільнення Василя Калашника зі Смілянського міськрайонного суду Черкаської області запропонував член першої дисциплінарної палати Микола Гусак.

Відповідно до матеріалів провадження, законник дав згоду на взяття під варту відразу 7 осіб, яких обвинувачували в участі в штурмі Черкаської обласної державної адміністрації 23 січня 2014 р. Загалом під час тих подій було затримано близько 60 осіб, а рішення про застосування до них запобіжних заходів ухвалювали різні суди області.

Як відзначив під час засідання член Ради М.Гусак, у деяких випадках затримувались особи, які не лише не мали стосунку до штурму приміщення, а й навіть не брали участі в мітингу, що проходив поряд. При цьому клопотання прокуратури були ідентичними й доказів того, що затримані особи дійсно вчиняли протиправні дії, не наводилося. «Жоден свідок не підтверджував, що ці особи вчиняли кримінально карні дії», — наголосив представник ВРП.

Сам на сам

Присутній на засіданні В.Калашник розповів, при яких обставинах саме йому довелося розглядати відразу 7 подань прокуратури. За його словами, того дня він перебував у відпустці, але йому зателефонував голова суду й повідомив, що відпочинок скасовується й він має терміново прибути на роботу. Річ у тім, що всі інші слідчі судді того дня повідомили, що перебувають на лікарняному й більше ніхто розглянути подання про застосування запобіжного заходу не міг.

Сама робота суду проходила в екстремальних умовах, наголосив В.Калашник. Коридори були заповненні правоохоронцями, а на вулиці зібрався велелюдний мітинг. Саме присутність протестувальників, зізнався законник, і відіграла ключову роль у прийнятті ним рішення. «Уявіть: стоять люди, суд оточено з усіх сторін. Я вважав, що якщо когось звільню, то натовп подумає, що тепер можна робити все, що заманеться, і рознесе суд», — поділився спогадами суддя.

До того ж він повідомив, що намагався порадитися стосовно обрання запобіжних заходів з очільником установи та представниками апеляційної інстанції, але всі йому відповідали, аби діяв на власний розсуд. Більше того, суддя не міг навіть переглянути всі матеріали кримінальних справ. Оскільки, як йому сказали, вони в Черкасах і привезти їх не можуть. Разом з тим, запевнив законник, жодного тиску на нього не чинили й ухвалити певне рішення ні голова установи, ні представники апеляційної інстанції не вимагали.

«На ваш погляд, чи була обґрунтована підозра хоча б однієї особи щодо скоєння правопорушення?» — поцікавився М.Гусак. «Важко сказати», — відповів суддя. За його словами, у нього не було часу для того, щоб повноцінно розглянути хоча б одну справу «з дотриманням усіх вимог КПК». При цьому В.Калашник визнав, що в очах тих людей, які дивилися за процесом, суд міг виглядати в негативному світлі.

У свою чергу член ВРП Олексій Маловацький звернув увагу на якість самих ухвал про застосування запобіжного заходу. Зокрема, зі змісту однієї з них не було навіть зрозуміло, в яких саме діях підозрювалась особа, оскільки в різних частинах документа йшлося про різні дії затриманого.

Крім цього, члени ВРП нагадали, що арешт варто застосовувати, тільки «якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 Кримінального процесуального кодексу». Проте, як наголошували в колегіальному органі, такі ризики не були жодним чином обґрунтовані.

В.Калашник відзначив, що після винесення рішень у нього був час осмислити матеріали. Якби тоді не було таких екстремальних умов, то він прийняв би інші рішення й обмежився особистим зобов’язанням або домашнім арештом.

Пом’якшуючі обставини

Раніше Рада неодноразово ухвалювала рішення щодо звільнення суддів за порушення присяги, якщо були потоптані права осіб при обранні запобіжних заходів. У цьому ж випадку законник прийняв рішення відразу щодо 7 затриманих. А тому, здавалося б, позиція палати очевидна.

Разом з тим члени Ради звернули увагу на біографію В.Калашника. Адже він після початку бойових дій на Донбасі пішов добровольцем до армії та впродовж року перебував у зоні проведення АТО. Представники колегіального органу розпитали його про частини, в яких він служив, про те, в яких районах перебував, про отримані нагороди. Після обговорення вирішили відкласти розгляд цього питання. Очевидно, для того, щоб перевірити надану інформацію.

«Не буває цілком гарних чи поганих людей. Бувають гарні й погані вчинки», — відзначив М.Гусак. І на наступному засіданні дисциплінарна палата визначатиме, чи можуть одні дії судді врівноважувати інші.